Меню сайту
        
Реклама










Соціальна реклама
Рахівська районна рада

Рахівська міська рада

Карпати - пішохідний туризм від Біг-карпати
Продаю
Погода
Відвідувачі
free counters
День Рахова
Фотоальбом
Реклама
Рахів - Центр Європи, Гуцульщини, туризму
 


Храмы раховщины

Найбільш характерними спорудами гуцульського зодчества, що дійшли до нас із сивої давнини на території Рахівського району залишаються дерев`яні церкви. Саме вони ввібрали в себе найбільші досягнення будівельного мистецтва невідомих нам майстрів.
До найвидатніших, типологічно класичних церковних будов класичного стилю, що увійшов у історію під назвою гуцульського відносять перш за все Вознесенську (Струківську) церкву в Ясінях. 
Назва “Струківська” походить від легенди про гуцула Івана Струка, який пас вівці в долині де тепер розташоване Ясиня. Прекрасні луги, осіннє сонце, кришталево чисті води затримали пастуха, який повертався додому на Галичину. Але раптовий мороз та іній вкрили долину, пастух зі своїми вівцями поспішив до перевалу, та було вже пізно, зима в ці краї приходить рано – випав великий сніг, почалася хуртовина, Струк був змушений залишити овець, він змайстрував їм тимчасову кошару біля копиці сіна, яке хтось заготував з літа а сам поспішив додому.
Навесні, Іван повернувся зі своїм сином в долину де залишив овець, сподіваючись знайти хоч якійсь залишки отари, дійшовши до долини путівники побачили, що вівці всі живі та ще й дали приплід.
Струк нічим не міг пояснити спасіння отари як тільки чудом. В подяку Богу він вирішив побудувати на цьому місті церкву, які і назвали Струківською.
Існуючий сьогодні храм відноситься до до кінця XVIII ст. Композиційно храм виділяється дивовижною виразністю і простотою. Церква - п`ятизрубна, одноверха, з дуже чітко вираженою формою рівнораменного хреста в плані. Навколо більшого – центрального квадратного зрубу групуються менші, також квадратні зруби однакової величини. Центральний зруб у половині своєї висоти переходить у восьмерик і завершується наметовим восьмигранним дахом з ліхтарем і маківкою. Купольна частина – невисока і через це придає всій церкві дещо приземленого силуету. Та особливо виразно окреслені крила піддашшя, які створюють органічний перехід від навколишнього оточення до внутрішнього простору. Піддашшя спирається на випусти вінців зрубу. Самі випусти мають фігурну форму. Якщо на фоні величної природи гір храм видається невеликим за розміром, то його внутрішній об`єм вражає монументальністю і разом з тим якимось особливим затишком. Створює таке враження оздоблення церкви, по сільському просте, без зайвої пишності. А низькі, з потемнілими від часу дерев`яними стінами, бокові зруби ще більше підкреслюють урочистість центрального об`єму. Піднесеність духу криється в самій архітектурі, що ще більше підкреслюється п`ятиступінчатою модуляцією форми – від нижнього четвертака, через кутові вітрила, до восьмигранного барабану і далі до шатрового завершення.
Ясиня. Струковская церковь Ясиня. Струковская церковь Ясиня. Струковская церковь Ясиня. Струковская церковь

За композиційною побудовою до Струківської церкви наближається Петропавлівська (Плитоватська) церква в Ясінях. У плані вона має форму просторового хреста з дещо видовженими по повздовжній осі раменами. Квадрат центрального об`єму утворений перетином двох прямокутних неоднакової довжини зрубів. Як і в Струківській церкві центральний об`єм Петропавлівської в половині своєї висоти переходить у восьмерик і завершується наметовим дахом із маківкою.
Церква датується XVIII століттям, деякі літературні джерела датують її початком XIX століття і називають конкретну дату – 1835 рік. Згідно з місцевою традицією церкву перевезли з с.Яблуниці.
Ясиня. Церковь Петра и Павла (Плитоватская) Ясиня. Церковь Петра и Павла (Плитоватская) Ясиня. Церковь Петра и Павла (Плитоватская) Ясиня. Церковь Петра и Павла (Плитоватская)

До рідкісних на території району належить Успенська церква в с.Діловому – тридільна однозрубна будова при умовно рівновеликих трьох камерах із гранчастим (шестигранним) вівтарним зрубом і невеличкою квадратною вежею над зрубом бабинця. У різних варіантах такі церкви зустрічаються тільки в західній частині Карпат – на Бойківщині, та на території Словаччини.
Диловое. Успенская церковь Диловое. Успенская церковь Диловое. Успенская церковь

Цікавими архітектурними спорудами є дві дві дерев`яні церкви в Середньому Водяному. В селі височать два пагорби, увінчані темними силуетами церков із високими оригінальними вежами. Одна церква називається Миколай Верхній, а друга – Миколай Нижній. По всій вірогідності, вони побудовані однією артіллю в середині XVII ст., але в другу будівлю, храм Миколая Нижнього майстри внесли деякі зміни.
Церкви в Середньому Водяному зберегли багато рис суворої архітектури XIII-XV ст. оборонного типу. В них немає ніких прикрас на зрубі і на косяках дверей. Віконця маленькі і скоріше схожі на бійниці. Над бабинцем здіймається висока вежа з відкритою галереєю та пірамідальним завершенням. Широке опасання створює глибоку тінь і ніби притискає вниз основний зруб, тому дах крутої форми здається ще вище. Все це придає церквам суворий, мужній вигляд, який ріднить їх з обороннім романським зодчеством. Їх силуети на фоні навколишнього пейзажа, невисоких пагорбів, вкритих лісом здаються витесаними з сірого карпатського граніту.
Среднее Водяное. Церковь Николая (верхняя) Среднее Водяное. Церковь Николая (верхняя) Среднее Водяное. Церковь Николая (верхняя) Среднее Водяное. Церковь Николая (верхняя)
Среднее Водяное. Церковь Николая (нижняя) Среднее Водяное. Церковь Николая (нижняя) Среднее Водяное. Церковь Николая (нижняя) Среднее Водяное. Церковь Николая (нижняя)